- попутаний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати. || попу́тано, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
попутаний
Смотреть что такое "попутаний" в других словарях:
попутаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
